Роль проблемно – пошукового методу в організації дослідницької діяльності учнів

Розвинути інтерес до мови чи літератури можна лише за однієї умови - кожен урок   має бути цікавим. Потрібно, щоб учні думали і шукали. Одним з шляхів розв'язання цієї проблеми є проблемно-пошуковий метод, або організація самостійної дослідницької роботи. 

Завдання кожного вчителя полягає в тому, щоб пробудити в учнів дух пошуку, створити на уроці сприятливі для цього умови. А це можливо лише завдяки серйозному аналізу, дослідженню твору, коли учні стають відкривачами.

Без дослідницької роботи неможливо провести нестандартні уроки, які так подобаються учням. Адже саме на таких уроках з'являється можливість кожному на певний час стати „вченим-дослідником”, утвердити себе як особистість. 

Найбільша пізнавальна активність виявляється тоді, коли учень сам знаходить проблему, формулює запитання до неї і сам шукає відповіді на них. Такі запитання виникають, наприклад, під час обговорення мотивів і вчинків героя.

Серед видів шкільного дослідження можна відокремити такі:

Ø   Біографічний (збір цікавих та невідомих фактів із біографії письменника.)

Ø   Художній (виразне читання з чітко висловленим над завданням - метою завдання, інсценування твору, створенням сценаріїв на основі літературного твору).

Ø   Читацький (накопичення спостережень над текстом, аналіз читацьких вражень інших учнів)

Ø   Краєзнавчий (ознайомлення з пам'ятними місцями ).

Ø   Історичний (аналіз історичних подій та їх відображення в літературному творі) 

Ø   Мистецтвознавчий (аналіз творів образотворчого, музичного, театрального мистецтва у зв'язку з літературою. Наприклад „Художня література як мистецтво слова. Література та інші види мистецтва”)

Цікавим є те, що проблемно-пошуковий метод дає можливість враховувати індивідуальні особливості учня, сприяє його художньому розвитку, адже ми прямуємо до профілізації навчання.

Яким же чином треба будувати навчання, щоб процес пізнання став цікавим для учнів? Один із шляхів є впровадження у педагогічну практику інтерактивних методів. Вони сприяють не тільки отриманню знань, а й ще більшою мірою, навичок, умінь. Важливі не пошук єдино правильної відповіді, а здатність розв'язувати проблему. Інтерактивна технологія уроку розвиває критичне мислення учнів, їхню читацьку й мовну культуру, здібності самостійного аналізу, виховує толерантне ставлення до іншої думки. 

Значно розширюються також пізнавальні можливості учнів. Використовуючи інтерактивні методи навчання, учитель активізує їхню навчальну діяльність, стає організатором учнівського колективу, консультантом дискусії. Учні мають можливість розвивати комунікативні уміння та навички.

Інтерактивне навчання - це навчання у спілкуванні. Головна особливість його методики полягає в тому, що пізнавальний процес відбувається у спільній діяльності вчителя та учнів.

Інтерактивне навчання - це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, заздалегідь визначену мету - створити комфортні

 умови для навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв'язання проблем на основі аналізу, обставин та ситуацій. Під час такого навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані і виважені рішення.

Ось деякі інтерактивні види та форми роботи, найефективніші при вивченні  курсу української літератури:

Створення реклами за прочитаним твором. Цей вид роботи розвиває у школярів пам'ять, кмітливість, уважність, винахідливість, уміння логічно мислити, комбінувати. Причому робиться це ненав'язливо, в захоплюючій формі.

Учні поділені на мікрогрупи, які вдома колективно створюють рекламний ролик за твором, що вивчається. Вони мають продумати мету, адресата, вид такого ролика.

А в класі кожна група учнів демонструє свою рекламу, а інші аналізують її за критеріями:

– відповідність реклами художньому тексту;

– максимум інформації за мінімальної кількості слів (жанр рекламного ролика передбачає його короткотривалість);

– аргументованість;

– доступність;

– оригінальність.

Аналізуючи рекламні проекти, учні можуть знову звернутися до тексту, вчитимуться аргументувати своє бачення твору, обстоюватимуть власну думку, критично реагуватимуть на зауваження. І головне, все це відбуватиметься у невимушеній ігровій формі.

Семінар. Це одна із найпоширеніших інтерактивних форм роботи. Вона сприяє формуванню в учнів навичок опрацювання наукових джерел, дає можливість оптимально враховувати їхні індивідуальні здібності. Вчитель заздалегідь має повідомити тему, мету і завдання, рекомендовану літературу. Слід врахувати, що підготовка до семінару може викликати певні труднощі в учнів, оскільки вимагає пошукової роботи, вміння абстрагуватися. 

Тематичні атестації у формі співбесід та заліків. До заліку учні готують невеличкі доповіді (міні-лекції на запитання, що пропонуються на атестацію). Всі учні в класі розподіляються на критиків або співдоповідачів. Доповідач вступає у дискусію з критиками, аргументує свою думку. Роль конформіста краще виконати вчителю. Він має залишитися "нейтральним". На такому уроці виступає велика кількість учнів, учитель не тільки в інтерактивній формі з'ясовує рівень засвоєння ними певної теми, а й працює над удосконаленням їхнього усного монологічного та діалогічного мовлення.

Засідання прес-клубу. Завчасно оголошується тема уроку, творчій групі учнів пропонуються різні завдання: взяти на себе виконання ролей письменника, його сучасників, літературного критика, читачів та обов'язково експерта. Варто подбати і про зовнішні зміни у класі: парти розташовуються літерою "П". Роль ведучого виконує вчитель. За девіз клубу може слугувати вислів французького філософа Вольтера: "Ваша думка мені глибоко ворожа, але за ваше право її висловити я готовий пожертвувати своїм життям".

Правила ведення засідання прес-клубу:

– висловлювати різні, але протилежні, часом зовсім дивні думки з проблеми, що обговорюється;

– можна сперечатися, не погоджуватися із загальноприйнятим баченням;

– критично ставитися до себе.

Забороняється:

– висловлюватись образливо про будь-кого;

– під час обговорення переходити на особистість опонента;

– переривати співрозмовника;

– за відсутності аргументації спрямовувати розмову в інший бік;

– використовувати образливі перебільшення.

"Мозкова атака". Цей вид діалогу активізує творчі здібності учнів. "Мозкова атака" передбачає такі етапи роботи:

– оголошення теми і завдань уроку;

– створення малих груп (5 - 6 осіб за власним вибором);

– створення проблемної ситуації;

– висунення в малих групах різноманітних ідей;

– систематизація ідей в групах;

– критичне обговорення цих ідей;

– формулювання висновків щодо розв'язання даної проблемної ситуації.

Під час проведення "мозкової атаки" вчитель може з'ясувати рівень засвоєння школярами певної теми, а також запропонувати новий аспект її розв'язання.

Отже, інтерактивні види та форми робіт активізують розумову діяльність учнів, сприяють зацікавленню предметом, розвивають логіку та критичне мислення. 

Використані джерела

1. Гончаренко С. Український педагогічний словник. – К.: Либідь. –   1997. –376 с.
2. Організація проектної діяльності учнів на уроках літератури. Г.Семко // “Вивчаємо українську мову та літературу”. – 2008. -  №33.
3. Освітні технології: Навч.-метод, посібн. / О. М. Пєхота, А. 3. Кіктенко, О. М. Любарська та ін. За заг. ред. О. М. Пехоти. — К.: А.С.К, 2004. — 256 с.
4. Перспективні освітні технології: Навчально-методичний посібник/ За ред. Г.С.Сизоненко. — К.: Гопак, 2000.
5. СитченкоА. Педагогічні технології на уроках української        літератури //Дивослово. — 2001. — №10. — С 19—21. 
6. http:// navigator.rv.ua  - Освітній навігатор.
7. http://osvita.ua – Освіта-UA.
8. http:// ped.sumy.ua  -  Освітній портал «Українська педагогіка».
9.  http:// www.osvita.org.ua -  Освітній портал.