Твір-інтерв'ю на конкурс "Афганістан вчив, Афганістан карав, Афганістан випробовував..."

      Афганістан... Від цього слова пахне димом, розпеченим залізом, смертю. Кажуть, що коли помирає одна людина - це трагедія, а коли гинуть сотні, тисячі - статистика. Невже під одним буденним словом "статистика" можна заховати загублену юність, втрачене навіки кохання, життя? Ні, старшно так думати!
    Не одним сивим пасмом закосичена дата 15 лютого, день, коли нарешті в далекому 1989 році закінчилась для народів СРСР десятирічна кривавиця трагічної війни в Афганістані. Посивіли до строку юні наречені і молоді дружини, чекання вибілило скроні батьків і коси матерів. І, здається, навіки крейдяний пил і пісок осіли в чубах воїнів - інтернаціоналістів.