понеділок, 12 жовтня 2015 р.

Єдиний урок «Моя маленька Батьківщина», 7 клас


Тема. Урок-захист проекту «Моє місто: минуле, сучасне, майбутнє».
Мета: поглибити знання учнів про місто Хмельницький, його культурні традиції, сторінки історії та видатних людей; формувати особисту відповідальність за долю держави та рідного краю; виховувати активну життєву позицію; розвивати мовлення учнів, творчу уяву, критичне мислення, вміння працювати з різноманітними джерелами інформації.

Урок – захист міні-проекту «Образ матері у творчості поетів Хмельниччини»



Учасники проекту: учні 8-Б класу СЗШ№8 м.Хмельницького, вчитель української мови та літератури Дядик Ганна Іванівна.

База реалізації проекту: СЗШ І-ІІІ ступенів №8 м.Хмельницького.

Обґрунтування вибору проекту: реалізація особистісно орієнтованої освіти потребує створення діяльнісного навчального середовища, передбачає активну пошукову діяльність учнів, формує досвід самоосвітньої роботи.

Мета і завдання: розробити план дослідження теми, конспект уроку, дидактичне та методичне забезпечення уроку.

Культура мовлення

Якщо мова не є правильна,
то вона не означає того,що має означати;
коли ж вона не означає того, що має означати,
 то не буде зроблене те, що має бути зроблене;
а тоді моральність і всяке мистецтво
почнуть занепадати, справедливість зійде на
манівці — і всі впадуть у стан безладного хаосу.
Конфуцій

1.           Культура мовлення — це система вимог, регламентацій стосовно вживання мови в мовленнєвій діяльності (усній і писемній).

Виховний проект «Історія української мови – історія України», 9 клас



Учасники проекту: учні 9 – Б класу СЗШ №8 м. Хмельницького, класний керівник, учитель української мови та літератури Дядик Ганна Іванівна.
База реалізації проекту. СЗШ № 8.
Обґрунтування вибору проекту. Необхідність звернути увагу учнів на проблему мови в Україні, вивчити історію розвитку рідної мови у зв’язку з розвитком державності України.
Мета і завдання. Розробити план підготовки та проведення усного журналу; дібрати і опрацювати матеріал теми. Розробити конспект класної години.

Міні – проект- підготовка Першого уроку «Національні символи України», 7 клас



Учасники проекту: учні 7 – Б класу СЗШ №8 м. Хмельницького, класний керівник, учитель української мови та літератури Дядик Ганна Іванівна.
База реалізації проекту. СЗШ № 8.
Обґрунтування вибору проекту. Бажання поглибити знання учнів про національні символи (герб, гімн, прапор), вивчити історію появи цих символів, відображення національних символів у художній літературі.
Мета і завдання. Розробити план підготовки Першого уроку, план дослідження вибраної проблеми. Дослідити тему національної символіки в художній літературі.

Урок позакласного читання «Українські бібліотеки в Інтернеті», 11 клас



Тема. Урок позакласного читання.  Українські бібліотеки в Інтернеті.
Мета: ознайомити учнів із web – сторінками в мережі Інтернет, на яких вони можуть  знайти інформацію для вивчення української літератури; розвивати навички роботи з критичним, довідковим матеріалами, поданими в Інтернеті;  виховувати любов до художнього слова.
Обладнання: комп’ютери, матеріали дослідницьких груп.
Хід уроку
І. Організація класу.
ІІ. Оголошення теми і мети уроку.
ІІІ. Вивчення матеріалу.
1.          Вступне слово вчителя.
      Комп’ютерні технології відіграють велику роль у здобутті мовно – літературної освіти, проте освітня інформація, розміщена в мережі Інтернет, не може замінити підручник, вона лише створює основу для організації самостійної діяльності учнів. Обсяг інформації, що є в Інтернеті, у багато разів перевищує обсяг будь – яких друкованих видань, для всіх читачів Інтернет являє собою величезну бібліотеку, що регулярно поповнюється.

Урок – театр за романом Ліни Костенко «Маруся Чурай», 11 клас



Мета: ознайомити учнів із змістом роману, ввести їх у духовний світ
наших  предків, розкрити сторінки історії; розвивати навички виразного читання, артистичної майстерності; пробуджувати почуття власної гідності, причетності до великої історії українського народу.
Обладнання: збірки поезій Ліни Костенко, текст роману «Маруся Чурай», портрет Ліни Костенко, пісні Марусі Чурай.
Оформлення кабінету:
Парти розставлені півколом, в центрі – в українському національному одязі –     учні – актори: Маруся Чурай, Гриць Бобренко, Іван Іскра, Яким Шибилист, мама Марусі, посланець із Січі.
На дошці записана тема уроку, а також висловлювання Ліни Костенко:
1.          Ця дівчина на просто так, Маруся.
Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа.
2.          І в епіцентрі логіки і стресу,
де все змішалось – рідне і чуже,
Цінує розум вигуки прогресу,
душа скарби прадавні стереже.
Використовуються пісні Марусі Чурай: «Ой не ходи, Грицю», «Засвіт встали козаченьки», «В кінці греблі шумлять верби».

Проект – підготовка уроку – театру за драмою І.Кочерги «Ярослав Мудрий», 11 клас



Учасники проекту: учні 11 – Б класу СЗШ №8 м. Хмельницького, вчитель української мови та літератури Дядик Ганна Іванівна.
База реалізації проекту. СЗШ № 8.
Обґрунтування вибору проекту. Ознайомлення із змістом драми. Поглиблення знань учнів про історичне минуле України. Розвиток творчих здібностей учнів.
Мета і завдання. Розробити урок – театр за п’єсою І.Кочерги «Ярослав Мудрий»; дослідити відображення князя Ярослава в українській літературі.
Характеристика проекту:
за кінцевим результатом – творчий;
за змістом – міжпредметний (українська мова, історія, мистецтвознавство);
за кількістю учасників – груповий;
за тривалістю – міні – проект;
за ступенем самостійності – частково – пошуковий.                 
Термін реалізації проекту: жовтень – листопад 2009 року.
Прогнозований результат. Підготовка уроку – театру.
План роботи над проектом
1.          Вибір теми, обговорення з учнями мети і завдань проекту.
2.          Дослідницько – пошукова робота учнів – дослідників.
3.          Підбір ілюстративного матеріалу, вивчення історичних, літературних джерел про діяльність Ярослава Мудрого.
4.          Прочитання учнями драми «Ярослав Мудрий».
5.          Розподіл ролей між учнями – акторами, їх робота по підготовці до уроку.

Міні – проект „Драматургія Івана Франка. Проблема особистого щастя у драмі „Украдене щастя”, 10 клас



Опис проекту

Назва проекту: Розробка уроку української літератури з теми „Драматургія Івана  Франка. Проблема особистого щастя у драмі „Украдене щастя”.

Обґрунтування вибору проблеми: Реалізація особистісно орієнтованої освіти потребує створення діяльнісного навчального середовища, передбачає активну пошукову діяльність учнів, формує досвід самоосвітньої роботи.

Мета: розробити дидактичне та методичне забезпечення вивчення теми.

Завдання проекту: розробити план вивчення теми, конспект уроку.

Урок – дослідження "Полемічна література", 9 клас


Тема. Іван Вишенський. Життя і творчість. «Послання до єпископів».
Мета. Ознайомити учнів з полемічною літературою, із творчістю видатного  полеміста Івана Вишенського, домогтися засвоєння учнями основних відомостей про його життя і творчість, розкрити суперечності в світогляді, громадянській позиції і творчості письменника;
ознайомити (оглядово) із творами інших письменників про полеміста;
розвивати навички самостійних досліджень, вміння готувати повідомлення  на певну тему;
виховувати повагу до історичного минулого України.
      Обладнання:
       портрет Івана Вишенського;
       висловлювання А.Кримського про полеміста;
       вірші І.Драча, П.Мовчана, поема І.Франка про Івана Вишенського;
       запитання для вікторини по творчості і життєвому шляху полеміста;
       ілюстрація до твору «Послання до єпископів».

Навчальний проект з української мови «Систематизація, узагальнення, повторення вивченого про сполучник як частину мови» 7 клас


Учасники проекту: учні 7 класу, вчитель української мови та літератури.
База реалізації проекту. СЗШ № 8.
Обґрунтування вибору проекту. Узагальнення вивченого про сполучник як частину мови. Розвиток творчих здібностей, початкових навиків дослідницької діяльності. Виховання любові до народної пісні, зокрема, колискової.
Мета і завдання. Систематизувати знання про сполучник як частину мови; вчити учнів проектувати свою діяльність.

Твір на конкурс "Хмельницький - не просто місто, а віра, надія, любов"

Місто моєї мрії
                                                                                          Под небом голубым
Есть город золотой…
Ця нестаріюча ірландська балада у виконанні Гребенщикова стала для мене піснею про моє місто.
Чудове, мальовниче місто Хмельницький розкинулось на берегах річки Південний Буг. Місто під небесами, благословенне Богом, місто моєї мрії. Я виріс у ньому, а воно щоденно зростає теж. Ось хтось із хмельничан радіє новонародженому, а ось виросла нова багатоповерхівка. А це що за сміх лунає? Та це ж у парку відпочинку радіють та сміються діти!
Щасливе місто! Прекрасне місто! Воно є, воно живе, воно радіє та сумує! Воно завжди у моєму серці!

Твір на конкурс "Хранитель народного духу"

                                                                                  Поки б’ються серця людей,
звучатиме і голос Шевченка.
 Хікмет
У школі Шевченківське свято. Вшановуємо Генія,Титана й Пророка України, з ім’ям якого ми зростаємо національно свідомими громадянами, відданими синами й дочками України. І саме в такі дні кожен із нас по – своєму осмислює постать Шевченка, його творчість.

Твір на конкурс "Люблю тебе, моя свята Вкраїно!"

Гляньте, друзі, сонце грає,
Мужньо в душу лине.
Будь могутня, Україно.
Вічна! Незборима!
П. Ткачук
Людина починається з любові до матері, з уміння любити і шанувати
людей. Рідна мама й рідний тато, рідна земля й рідна Україна, рідна мова...
Рідний, рідне, народ, рід - однокореневі слова. Ці слова святі. Вони тримають нас на світі й учать любові до нашої України, нашої нації. Людина має завжди пам'ятати, звідки вона родом, де її коріння, глибоко знати історію свого народу, його мову, культуру.

Твір на конкурс "Моє майбутнє - Хмельницький"

Моє майбутнє – Хмельницький

   О краю мій, Хмельниччино кохана…
   …В душі твоїй, що наче дзвін, співуча,
                                          В глибинності освяченій живе
    Таврована одвага Кармалюча
                                                                           І Лесин дух, що темні греблі рве…
Петро Карась


З плином років я все частіше починаю задумуватися над своїм майбутнім. Дуже актуальними є питання вступу до вищих учбових закладів, вибору професії та місця роботи. Інколи я думаю, що буду працювати в іншому місті, в іншій країні. І кожен раз я пригадую випадок з власного життя, котрий змушує мене задуматись над тим, чи варто шукати щастя деінде, коли в кожного з нас є своя маленька Батьківщина – місто, де ми народились.

Твір на конкурс "Афганістан вчив, Афганістан карав, Афганістан випробував..."

Афганістан… Ось уже два десятиріччя пройшло з того часу, як були виведені радянські війська з цієї країни, а від цього слова і досі пахне димом, розпеченим залізом, смертю.
У 80–ті роки більшість офіцерів та солдатів не тільки виконували інтернаціональний обов’язок. Вони їхали туди за військовою романтикою, за бойовим досвідом. Проте інтернаціональний обов’язок чорною смугою пройшовся по життю десятків тисяч юнаків. Ще вчора вони сиділи за шкільними партами, ходили на дискотеки, а сьогодні доля зобов’язала їх враз стати дорослими. Чи думали вони, що коли – небудь будуть воювати, вбивати, захищати?

Україна й українці у творчості Т.Шевченка

Україна й українці
у творчості Т.Г.Шевченка

                                                                             Я так її, я так люблю
                                                                            Мою Україну убогу,
                                                                                        Що проклену святого Бога,
                                                                              За неї душу погублю!
Т.Шевченко
Вчитуюсь ще і ще у ці слова великого сина України, а на думку приходять слова сучасного поета Михайла Шевченка:
Ми всі потрохи любимо Вкраїну –
                                  Її співучу мову солов’їну,
                                  Квітучу мову, мученицьку глиб.
                                  Ми всі нічого не берем від того,
                                  Але щоб проклясти за неї Бога?..
                                  Себе ще не питали, чи змогли б.
А й справді, чи змогли б? Чи змогли б ми „погубити душу” заради волі й щастя України?

Твір на конкурс "Яким би я був батьком"

                                                                      Батько і мати – два сонця гарячих,
                                                                 Що нам дарують надію й тепло.
                                                          Батько і мати у долі дитячій,
                                                                       Треба, щоб кривди між них не було.

Немає такого дня, щоб не звучала по радіо чи телебаченню пісня „Родина” у виконанні відомого українського співака Назарія Яремчука. На жаль, народний артист України Назарій Яремчук помер. Але залишились у нього прекрасні сини і донька. Сини з гордістю несуть по життю славетне прізвище свого батька.  
Я не уявляю себе без моєї родини. Мама і тато дали мені життя, виховують, навчають, привчають мене до праці. Вони хвилюються за мої невдачі і радіють успіхам. А хіба я зможу коли – небудь забути бабусині казки, під які так солодко спалося?

ПОЕМА ПРО МЕНЕ (Шаблон для написання творчої роботи)

Поема про мене
Я .....
Чую .....
Бачу .....
Хотіла б (хотів би) .....
Уявляю себе .....
Торкаюсь .....
Турбуюсь .....
Я плачу .....
Розумію .....
Я мрію .....
Намагаюсь вірити .....
Я сподіваюсь .....
Хто я ? .....



Формування культури спілкування – одна із важливих проблем навчання рідної мови

     Неля Подлевська, викладач Хмельницького державного університету, 
м. Хмельницький
Сучасний етап розвитку національної школи характеризується посиленням уваги до мовної освіти в країні, потребою формування особистості, яка б відзначалася свідомим ставленням до рідної мови, мовленнєвою активністю на всіх етапах оволодіння мовою як засобом спілкування, пізнання і впливу, високою культурою спілкування в різних життєвих ситуаціях.
Мета статті — звернути увагу на важливість постановки проблеми формування культури спілкування в учнів 5-6 класів у методиці навчання української мови, оскільки найголовнішою освітньою метою і завданням є різнобічний особистісний і мовленнєвий розвиток учнів. Реалізація нової освітньої мети насамперед передбачає усвідомлення того, що мова — це засіб збагачення, розвитку і реалізації мовлення кожної особистості.

Класифікація навчальних проектів

Дослідницько-пошукові проекти
Діяльність учнів спрямована на розв'язання проблеми, результат якої заздалегідь не відомий. Проекти за своєю структурою максимально наближені до наукових досліджень:
• постановка проблеми;
• формулювання гіпотези;
• планування та розробка дослідницьких дій;
• збирання інформації, її аналіз та узагальнення;
• підготовка та оформлення результатів проекту;
• публічна презентація результату;
• рефлексія;
• висновки.
Для цих проектів важливі мета, структура, соціальний напрям, актуальність. Вони дають змогу активізувати та розвивати розумові й мовленнєві здібності школярів, їхнє мислення, пам'ять, привчають до уважності, спостережливості, відповідальності, формують культ знань. 

Проектна технологія на уроках української мови та літератури

Робота над проектом — практика особистісно зорієнтованого навчання в процесі конкретної праці учня на основі його вільного вибору, з урахуванням його інтересів . У свідомості школяра це має такий вигляд: «Все, що я пізнаю, я знаю, для чого це мені треба іде я можу ці знання застосувати». Для педагога — це прагнення знайти розумний баланс між академічними і прагматичними знаннями, уміннями та навичками.
Проектна діяльність допомагає усвідомити відповідальність кожного за спільну справу, підвищити рівень особистої участі, якомога ефективніше виконати роботу та представити
її результат.

Основи проектної діяльності

Аналіз досвіду роботи в школі свідчить, що рушійною силою процесу навчання є інтерес учнів до предмета. Розвивати його покликані системи інтерактивних та особистісно зорієнтованих педагогічних технологій, серед   яких — метод проектів.
 Проектна діяльність – одна з найперспективніших складових освітнього процесу, тому що створює умови творчого саморозвитку та самореалізації учнів, формує всі необхідні життєві компетенції, які на Раді Європи були визначені як основні  в ХХІ столітті: полікультурні, мовленнєві, інформаційні, політичні та соціальні.  Самостійне здобування знань, систематизація їх, можливість орієнтуватися в інформаційному просторі, бачити проблему і приймати рішення  відбувається саме через метод проекту.   

Використання проблемно – пошукових методів навчання з метою покращення якості знань

В свій час в дидактиці були розроблені та виділені методи, які спеціально направлені на підсилення розвиваючого впливу навчання, серед них – проблемно-пошукові методи (М.І.Махмутов, І.Я.Лернер, А.М.Матюшкін).
Проблемно-пошукові методи передбачають створення вчителем проблемних ситуацій, активне їх обдумування учнями і на цій основі їх самостійне просування у засвоєнні нових знань.

Роль проблемно – пошукового методу в організації дослідницької діяльності учнів

Розвинути інтерес до мови чи літератури можна лише за однієї умови - кожен урок   має бути цікавим. Потрібно, щоб учні думали і шукали. Одним з шляхів розв'язання цієї проблеми є проблемно-пошуковий метод, або організація самостійної дослідницької роботи. 
Завдання кожного вчителя полягає в тому, щоб пробудити в учнів дух пошуку, створити на уроці сприятливі для цього умови. А це можливо лише завдяки серйозному аналізу, дослідженню твору, коли учні стають відкривачами.
Без дослідницької роботи неможливо провести нестандартні уроки, які так подобаються учням. Адже саме на таких уроках з'являється можливість кожному на певний час стати „вченим-дослідником”, утвердити себе як особистість. 

Теоретичні засади проблемно-пошукових методів навчання

Відомо що в складному і багатогранному процесі історичного розвитку суспільства виникали різні типи навчання, які відповідали рівню і характеру науки та потребам суспільного устрою. У сучасному суспільстві можна виділити два основних типи навчання – репродуктивний і проблемний (пошуковий), яки при наявності внутрішнього взаємозв’язку виконують різні завдання і здійснюються різними способами. Обидва вони – двосторонні, керовані, але діяльність учителя й учнів у них неоднакова. М.О. Махмутов у кожному з цих типів навчання встановлює різні методи навчання для вчителя і різні способи діяльності для учнів. У першому типі навчання метод учителя він визначає як «такий, за допомогою якого повідомляють і пояснюють», а діяльність учнів як «виконавчу і відтворюючу». У другому типі навчання метод роботи вчителя визначається термінами «пояснювально–спонукальний» і «спонукальний»; а діяльність учнів – «пошукова» і «частково-пошукова».