Мета: ознайомити учнів із традицією святкування Покрови
Богородиці Пріснодіви Марії в Україні, з вшануванням Покрови як покровительки
українського козацтва, з народними звичаями, традиціями, пов’язаними з цією
датою; розвивати навички дослідницької
роботи; виховувати в учнів пошану до звичаїв, традицій українського
народу,бажання продовжувати їх,патріотизм.
Обладнання: святково прикрашений зал, букети з осінніх квітів та
листя,ікона Божої Матері, дібрані учнями
матеріали.
Хід уроку
Виходять дві дівчинки
Перша дівчинка читає вірш про
осінь.
Ти в осінньому лісі! Отож роздивись
В день погожий на барви казкові:
Кучеряві дуби в височінь піднялись
І ведуть таємничу розмову.
В золотистих косинках берізки стоять,
Мов дівчатка зійшлися у коло;
Пурпуровими кронами клени горять,
Розпаливши багаття довкола.
Ось калина рубінами грон пломенить,
Вся в проміннях осіннього сонця,
І безхмарного неба ласкава блакить
Заглядає крізь крони в віконця.
Друга дівчинка. Прийшла журлива пора прощання з красним літечком.
Чарівниця – осінь починає розвішувати на гілках перші золоті дукати багряного
листя. А в кришталево – прозорому небі вже курличуть журавлі. Природа одягає на
прощальний банкет своє невимовно красиве вбрання, милуючи зір грою казкових
барв.
Вчитель.За народним календарем, ця чарівна пора закінчувалась у
жовтні, тому він був перехідним від осені до зими. Початком зими здавна в
Україні вважалося свято Покрови ( Покров Пресвятої Богородиці і Пріснодіви
Марії).Це справді осіннє свято, і припадає воно на 14 жовтня(за новим стилем),
а на честь якої події воно відзначається і які звичаї, традиції, народні
прикмети з ним пов’язані, ми сьогодні взнаємо.
Учень.Свято відзначається на честь події, що відбулася цього
дня у Візантії в ХХ столітті. Як повідомляють християнські автори, імперія в
цей час вела війну із сарацинами. Константинополю загрожувала небезпека.
І,здавалося, становище його захисників було безнадійне, якби не сталося
диво.Вранці 1 (за новим стилем 14) жовтня 910 року святий подвижник Андрій
Юродивий, що молився всю ніч у Влахернському храмі, побачив у небі над містом
Матір Божу. Богородиця опустила додолу омофор й накрила ним християн.
Підбадьорені небесною підтримкою, греки – християни перемогли ворогів.
Вчитель.Саме свято Покрови мало велику популярність в Україні, бо
це храмове свято Запорізької Січі.
(Звучить пісня «Ой на горі та й
женці жнуть» )
Учень.На Запоріжжі була церква святої Покрови. В козацькій «
Думі про Самійла Кішку» співається:
А срібло – золото на три часті паювали:
Первую часть брали, на церкви накладали,
На святого Межигорського Спаса,
На Трахтамирівський монастир,
На святую Січовую Покрову давали –
Котрі за давнім козацьким скарбом будували,
Щоб за їх, встаючи і лягаючи,
Милосердного Бога благали.
Виступи учнів, які підготували повідомлення
про історію свята.
1.14 жовтня церкви східного обряду
відзначають свято Покрови Пресвятої Богородиці. Його суть – ідея заступництва
Божої Матері над християнами. Свій початок свято бере з IX століття: у
Константинополі під час служби у Влахернській церкві блаженний Андрій
удостоївся явлення Богородиці. Вона простягла свій покров над людьми в знак
того, що дає їм свій захист.
Вшанування Пресвятої Богородиці Покрови –
захисниці від ворогів має глибоке коріння і в Україні. Ця традиція прийшла до
Русі з Візантії разом із запровадженням християнства у 988 році. Князь Ярослав
Мудрий збудував у Києві церкву на Золотих Воротах як вияв вдячності Богові і
Пресвятій Богородиці. 1039 року він віддав народ Русі під опіку Божої Матері.
Князь Володимир Мономах писав, що перемогам над половцями завдячує Богові і
заступництву Пречистої Діви Марії.
2.Традиція вшанування Покрови як
покровительки українського війська перейшла від руських князів до козацтва.
Свято Покрови Пресвятої Богородиці було одним з найголовніших свят козаків, за
що воно отримало другу назву – Козацька Покрова. Тоді ж виник новий тип ікони –
“Козацька Покрова”, де під омофором Богородиці зображуються українські ієрархи,
гетьмани і козаки. Також саме на свято Покрови козаки проводили ради, на яких
вибирали нового гетьмана або членів старшини. Вшанування козаками Покрови
позначилось і на топоніміці території їхнього проживання – сьогодні багато сіл
в Україні носять назви “Покровка”, “Покровське”, “Новопокровка”.
Значного поширення культ Покрови набув і в
Українській козацькій державі – Гетьманщині. Найактивніше будівництво церков та
іконописання, пов'язане з Покровою, припадає на добу гетьманування Івана
Мазепи. Через шанобливе ставлення українського козацтва свято у свідомості
народу воно почало асоціюватися з такими поняттями, як військова честь,
звитяга, мужність, захист кордонів і рідної землі, побратимство.
3.У ХХ столітті козацькі традиції
найяскравіше наслідувала Українська повстанська армія. Символічним днем
утворення УПА вважається 14 жовтня 1942 року. УПА діяла до вересня 1949 року,
після чого реорганізована у збройне підпілля, яке діяло до початку 1960 років.
УПА – єдина військова сила у Другій світовій війні, яка визначала стратегічною
метою своєї боротьби створення незалежної Української держави, відповідно
боротьба розгорталася проти усіх держав, що намагалися завадити цьому.
УПА будувалася за принципами регулярної
армії: мала Головний військовий штаб та штаби військово-територіальних одиниць,
офіцерські школи, військово-польову жандармерію, медичну службу, власну систему
звань і нагород. За час діяльності через лави УПА пройшло понад 100 тисяч осіб.
За участь у повстанському русі чи його підтримку каральними органами СРСР було
репресовано понад півмільйона осіб.
Діяльність УПА була логічним продовження
попередніх періодів розвитку українського визвольного руху, тобто національної
революції 1917–1920-х років, підпільно-бойової діяльності Української
військової організації та Організації українських націоналістів 1920–1930-х
років. З іншого боку, продовженням боротьби УПА у формі ненасильницького опору
став дисидентський рух 1960-х років і національно-демократичне
відродження кінця 1980-х – початку 1990-х років.
Вояків УПА об’єднувала ідея захисту
України від зовнішнього і внутрішнього ворога й утворення незалежної України.
Їхня головна перевага – наслідування бойових традицій українських воїнів,
відвага, мужність і звитяга. Постановою Української Головної Визвольної Ради
від 30 травня 1947 року було визнано 14 жовтня 1942 року Днем постання УПА та
встановлено святковим днем УПА.
4.Сьогодні Збройні Сили України переживають
глибокі зміни – реформування системи управління та матеріально-технічного
забезпечення й переозброєння. Не менш важливим є процес осучаснення
воєнно-ідеологічної підготовки особового складу ЗСУ в умовах протидії збройній
та інформаційній агресії: визначення нових ідеологічних і світоглядних
орієнтирів духовності військовослужбовців; формування ідей вірності
Українському народу; посилення ідеологічної складової патріотичного виховання
особового складу та підтримка у нього високого морального духу; виховання у
військовослужбовців почуття особистої відповідальності за захист Вітчизни.
Ідейне виховання в Збройних Силах має спиратися не на радянські, а на
автентичні військові традиції Українського народу щодо захисту кордонів і
безпеки своєї землі від зовнішнього ворога, оскільки українці – нащадки
воїнів-русичів, козаків, січових стрільців і вояків УПА.
5.З метою вшанування мужності та героїзму
захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових
традицій і звитяг Українського народу, сприяння подальшому зміцненню
патріотичного духу у суспільстві Президент України підписав Указ “Про День
захисника України” від 14.10.2014 року № 806, встановивши День захисника
України – свято, яке щорічно відзначається 14 жовтня.
Відповідно до Указу Президента України
“Про відзначення у 2015 році Дня захисника України” від 23.08.2015 року № 497
для піднесення бойового подвигу, самовідданості громадян, які присвятили своє
життя служінню Українському народу, посилення суспільної уваги та турботи про
захисників рідної землі, збереження та розвитку національних військових
традицій це свято відзначатиметься на державному рівні.
6.День захисника України нероздільно
пов’язане із розвитком війська та військових традицій. Традиції в житті
суспільства і окремої людини відіграють важливу роль. На їх основі створюються
моральні ідеали, принципи, переконання і норми, які визначають стосунки між
людьми і ставлення громадян до своєї держави. У свою чергу ставлення людини до
країни уособлюється у таких поняттях, як “Вітчизна”, “Батьківщина”, а найвищим
проявом любові до рідної землі є готовність боронити її ціною власного життя.
Сучасні захисники територіальної
цілісності та незалежності України зберігають і примножують таку святу
військову традицію, як традиція військового товариства. Військове братство –
морально-правова норма взаємовідносин між військовослужбовцями у військових
колективах, яка суттєво впливає на їх згуртованість і боєздатність. Формами
прояву військового товариства є взаємовиручка в бою, взаємодопомога в навчанні
та службі, вшанування пам'яті загиблих товаришів тощо. Бойові традиції, що
народилися у давні часи, протягом усієї історії України постійно розвивалися та
наповнюються новим змістом новими поколіннями захисників Батьківщини.
7.З огляду на гібридний характер війни на
сході нашої держави ми відзначаємо День захисника України у широкому розумінні.
Маємо сьогодні говорити про те, що захисниками України є не лише військовослужбовці,
а й усі громадяни, які своєю сумлінною професійною і громадською діяльністю
забезпечують економічний, гуманітарний, освітній й інформаційний захист
держави. Активного розвитку набув волонтерський рух, до якого залучилися чимало
українців як у межах нашої країни, так і за кордоном. Нерідко ціною власного
життя вони допомагають українській армії, доставляючи до місця призначення
технічне оснащення, харчі, теплі речі, амуніцію, ліки. Вражає масштаб їхньої
діяльності на допомогу пораненим воїнам АТО, сім’ям учасників АТО, родинам
вимушених переселенців з Криму та територій охоплених війною. Ці люди стали
мирними воїнами і надійними захисниками Батьківщини, а їхня діяльність –
зразком самовідданості та патріотизму.
Учениця читає власний вірш про
героїзм українських воїнів на Сході України.
(Учні вшановують хвилиною
мовчання загиблих воїнів)
Учень. В Україні
поширений апокриф про допомогу Богородиці будівничим Печерської Лаври. Нібито
39 днів підряд клали стіни лаври монахи, а вони щоразу входили в землю. На
сороковий день прокинувся старець печерський Феодосій і сказав братії: «Ходімо,
подивимось, якщо й сьогодні немає ствн на землі, то покинемо будувати –
значить, Богу це не вгодно».Вийшли вони на двір і побачили: стіни на місці. А
на небі - -Богородиця, яка каже їм: «Це я молила Бога , щоб стіни в землю
входили, щоб легше вам було будувати. Зводьте дах, робіть дзвіницю, а тоді
стіни із землі вийдуть». Так і сталось.
Учениця.Ось тому, коли починали будівництво хати, намагались
закінчити його до 14 жовтня, щоб до свята увійти під дах – покров: тоді Покрова
покриє всіх у новій хаті своїм покровом і всі нечисті духи щезнуть із хати,
весь рік буде спокійним. Через те й закликали Покровительку в кожний дім:
«Покрово коханко, заходь до нас в хатку, будеш ти співати та нас звеселяти».
Учениця. Цікаві записи
про святкування Покрови у селі Попівка на Звенигородщині: « Покрова – велике
свято. Всі святкують, нічого не роблять:рано йдуть до церкви, а по обіді
одпочинуть і потім ідуть одні до одних на балачки. До Покрови жінки повинні
неодмінно вимастити хати в середині і знадвору, а чоловіки повинні обставити
хату кулями чи соломою – для того, щоб хата була всю зиму тепла. А коли до
Покрови не вимастить, то після Покрови хоч обставляй – тепла не буде. Од
Покрови починають кожну суботу поминати умерших: справляють « обіди» і несуть
«мисочки» до церкви».
Учень.Раніше навчання в школі починалось не з 1 вересня, а з
Покрови, півтора місяця пізніше. Учні в цей день приносили до школи горщик з
вареним пшоном і розбивали привселюдно. Кожен мусив скуштувати обрядової каші.
Це для того, щоб, як казали, «наука не йшла в ліс».
Вчитель. Дослідники вважають, що культ Покрови – покровительки й
заступниці – сформувався на основі давніх культів слов’ян
– язичників на честь жіночого божества продовження роду. Покрова вважається
покровителькою весіль, тому в побуті села це був сезон святкування та весіль.
Місяць жовтень часто називали «весільником». В Україні широко відомі дівочі
молитовні звернення до Покрови.
Виходять дівчатка.
1 дівчинка.Цікаву молитву, котру виголошували дівчата
напередодні Покрови, записав відомий
фольклорист В. М. Скрипка. Ввечері дівчина, ставши на коліна, причитувала:
Святая Покровонько,
Покрий мою голівоньку
Оце осінню.
Хоч і драною хустиною,
Аби з хорошою дитиною,
Щоб із сторони.
Щоб свекорко, як батенько,
До мене були,
Свекрівонька, як матінка,
Мене прийняли.
Щоб дівери та зовиці,
Мов братики і сестриці,
До мене були.
Щоб ділечко доробила,
Чужій сімї догодила,
Всім мила була,
Не лаяна і не бита,
Нагодована і вкрита
Спатоньки лягла.
2дівчинка.На Покрову на Харківщині дівчата співали:
Покровонько, Покровонько!
Покрий мені головоньку,
Щоб я жінкою була,
Щоб я весело жила
З чоловіком молоденьким,
З дитяточком веселеньким.
Вчитель. У нас на Поділлі свої прохання – молитви про заміжжя
дівчата висловлювали дотепно, з гумором.
1 дівчинка. Свята Покрово, почорніть мені брови, а личко біле єсть,
якби мені ще був тесть.
2 дівчинка. Святая Покрово, покрий мені голову, хоч хусткою, хоч
ганчіркою, аби не лишилася дівкою. Такий – сякий аби був, аби хліба роздобув.
Вчитель .До Покрови закінчувались роботи в полі, на городах, є
можливість перепочити від безперервної роботи, тому саме з цього свята починались
традиційні вечорниці, які тривали аж до Великодня, коли молодь могла
розважатися на вулиці . Дівчата з першими сутінками сходилися до якоїсь хати
хто з мичкою, хто з веретеном, хто з вишивкою. Приходили хлопці, починались
ігри, танці. Та найбільше полюбляли пісні.
Пропонуємо вашій увазі фрагмент вечорниць.
( Діти розігрують початок
вечорниць).
Заходять дівчата, їх зустрічає
господиня.
1 дівчинка. Добрий вечір, господарю,
У
вашій оселі!
Прийміть
наші побажання
На
свята веселі!
Господиня. Добрий вечір! Сідайте ,дівчата, та почекайте хлопців,
щоб розпочати вечорниці.
2
дівчинка. Чи ж нам пристало
сідати,
Нам
пристало пісню співати.
3
дівчинка. Сядем, сядем,
заспіваєм
Аж
усе, що тільки знаєм,
Поки
підем спати,
Щоб
раненько встати.
(
Дівчата разом з господинею співають пісню « Ідуть воли з темної діброви»)
Заходять хлопці. Добрий вечір в вашій хаті!
Дівчата. І чого вони сюди прийшли?
Хлопець. Дівчатонька, голубоньки, та ми ж прийшли не битися, та
ми прийшли миритися
Господиня. Хоч не знаєм ми, звідки ви, чи з полудня, чи з півдня,
чи з півночі в нашу хату зайшли, просимо всіх сідати і з дівчатами пісню
заспівати.
( Всі разом співають пісню « А
мій милий вареничків хоче» )
Вчитель . Із святом Покрови пов’язано
чимало народних повірї’в, приказок, прислів’їв.
Діти читають самостійно дібрані
приказки, прислів’я.
1.Хто лежить до Покрови, той продасть всі корови
2. Минула Покрова – з’їла полудень корова.
3.По покрові – і по теплі.
4. Настали жнива – лежить баба нежива, прийшла Покрова – стала баба
здорова.
5.Прийшла Покрова – всохла діброва.
6.Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду льодом, а дівчат –
шлюбним вінцем.
7.Прийшла Покрова – сиди, чумаче, вдома.
8. Якщо до Покрови молоко давали корови, то після Покрови пішло молоко в
роги корові.
Вчитель. За станом погоди в цей день намагались передбачити
характер наступної зими.
Діти називають прикмети.
1. Покрова покриває землю або листям, або снігом.
2. Якщо на Покрову вітер віє з півночі, то зима буде дуже
холодна, із хуртовинами, якщо з півдня – тепла.
3. Якщо на Покрову не вкриє сніг землю, то не буде його в
листопаді та в грудні.
4. Якщо до Покрови журавлі не одлітали в ірій, то зима
наставатиме поволі.
5. Якщо до цього дня не опаде з вишень листя – на теплу
зиму.
6. Зранку вітер з півдня, а по обіді з півночі – початок
зими буде теплий, але згодом похолодає.
Вчитель. Дорогі діти, закінчується наш урок, на якому ми з вами
ще раз торкнулися нашої історії, невичерпної скарбниці культури нашого народу,
прилучилися до духовної спадщини наших предків. Вірю, що ви будете завжди
пам’ятати, хто ми, якого роду, продовжуватимете традиції попередніх поколінь.
І хай завжди вас на життєвій дорозі супроводжує Покрова,
яка стала оберегом України, символом її споконвічного прагнення до встановлення
злагоди й миру. Нехай допоможе вона нашій Україні утвердитися як незалежній
державі, як допомагала вона нашим предкам.
Дівчинка:
Благословися, Україно,
На труд, на правду й світлий дух.
Храни своїх дітей безвинних,
Бо тільки з ними ти нетлінна,
Як сонця кругосвітній рух.
Дівчинка:
Хай Матір Божа нас охороняє,
Хай Господь з неба добро посилає.
Дай, Боже, довіку горя не знати
І смуту усім подолати!
Хлопчик:
Щасти, Боже, Україні,
Доки сонця – світу!
Всі
разом:
Дай
їй волю,щастя й долю
На
многії літа!
Немає коментарів:
Дописати коментар