Гляньте, друзі, сонце грає,
Мужньо в душу лине.
Будь могутня, Україно.
Вічна! Незборима!
Мужньо в душу лине.
Будь могутня, Україно.
Вічна! Незборима!
П. Ткачук
Людина починається з любові до матері, з уміння любити і шанувати
людей. Рідна мама й рідний тато, рідна земля й рідна Україна, рідна мова... Рідний, рідне, народ, рід - однокореневі слова. Ці слова святі. Вони тримають нас на світі й учать любові до нашої України, нашої нації. Людина має завжди пам'ятати, звідки вона родом, де її коріння, глибоко знати історію свого народу, його мову, культуру.
людей. Рідна мама й рідний тато, рідна земля й рідна Україна, рідна мова... Рідний, рідне, народ, рід - однокореневі слова. Ці слова святі. Вони тримають нас на світі й учать любові до нашої України, нашої нації. Людина має завжди пам'ятати, звідки вона родом, де її коріння, глибоко знати історію свого народу, його мову, культуру.
Україна - це край невимовної краси і тяжкої недолі.
Українці пишаються
тим, що їхня Батьківщина не раз переживала дні своєї слави, мужньо
переносила найважчі випробування, коли гинули мільйони її дочок і синів.
Пізніше вона відроджувалася, виростала з пожарищ і руїн, виковувала нові
покоління закоханих у рідну землю лицарів правди і волі.
тим, що їхня Батьківщина не раз переживала дні своєї слави, мужньо
переносила найважчі випробування, коли гинули мільйони її дочок і синів.
Пізніше вона відроджувалася, виростала з пожарищ і руїн, виковувала нові
покоління закоханих у рідну землю лицарів правди і волі.
Ми не можемо забути криваві сторінки історії нашої
рідної України.
Вона зазнала багато такого лиха, яке буває тільки в найстрашніших казках.
Вона зазнала багато такого лиха, яке буває тільки в найстрашніших казках.
Хіба можна забути про звірства кримських ханів і
польської шляхти, що хотіли поставити український народ на коліна? Але ми знаємо, як піднімалися мужні, волелюбні
люди — козаки, щоб врятувати рідну землю від
поневолення і занепаду, від духовного спустошення.
поневолення і занепаду, від духовного спустошення.
Прикладом служіння рідній землі стали подвиги
січових стрільців, для
яких девізом були слова М.Вороного: „ Серця кров і любов - все тобі віддати в боротьбі". Вони йшли в бій „за рідний край, за нарід свій, за долю України".
яких девізом були слова М.Вороного: „ Серця кров і любов - все тобі віддати в боротьбі". Вони йшли в бій „за рідний край, за нарід свій, за долю України".
Я переконаний, що душа кожного письменника ніжна, чутлива
до
народного горя. Він не може забути тих, кого катують, над ким знущаються. А тому цілком зрозуміла та величезна роль, яку відігравали й відіграють письменники в боротьбі за незалежність нашої України святої.
народного горя. Він не може забути тих, кого катують, над ким знущаються. А тому цілком зрозуміла та величезна роль, яку відігравали й відіграють письменники в боротьбі за незалежність нашої України святої.
Тарас Шевченко! Великий Кобзар! Кожен його рядок пройнятий уболіванням за долю рідної
землі, прагненням підняти на боротьбу за волю і незалежність одурений, покірний народ.
Шевченкове життя - зразок патріотичного служіння
Батьківщині. Його
поема „І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм...моє дружнєє посланіє" - це твір, що заклав підмурок національної честі українців, бо втілює минуле, сучасне й майбутнє нації. Ця поема — своєрідна програма національно-культурного, соціального й політичного визволення України. Поет вірить у незнищенність духовного потенціалу України. Наприкінці твору Т.Шевченко закликає українців обійнятися, брататися, щоб ожила справжня, велика і непорушна єдність національної родини, щоб тихий, ясний світ засяяв над Україною.
поема „І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм...моє дружнєє посланіє" - це твір, що заклав підмурок національної честі українців, бо втілює минуле, сучасне й майбутнє нації. Ця поема — своєрідна програма національно-культурного, соціального й політичного визволення України. Поет вірить у незнищенність духовного потенціалу України. Наприкінці твору Т.Шевченко закликає українців обійнятися, брататися, щоб ожила справжня, велика і непорушна єдність національної родини, щоб тихий, ясний світ засяяв над Україною.
П.Куліш сказав про Шевченка: „ Се вже був не
кобзар, а національний
пророк ". І дійсно, пророче звучать слова поета:
пророк ". І дійсно, пророче звучать слова поета:
І забудеться страмотня
Давняя година.
І оживе добра слава,
Слава України,
І світ ясний, невечірній
Тихо засіяє...
Обніміться ж, брати мої,
Молю вас, благаю!
Ця поема — поетичний заповіт нам, нащадкам. Максим Рильський переконує й запевняє нас, що ніякий ворог не осквернить тієї землі, „що освятив Тарас своїми муками - ділами, що окрилив громовозвукими словами ".
Ця поема — поетичний заповіт нам, нащадкам. Максим Рильський переконує й запевняє нас, що ніякий ворог не осквернить тієї землі, „що освятив Тарас своїми муками - ділами, що окрилив громовозвукими словами ".
Шевченківський вогонь любові до України, до свого
краю горів і в душі
мужнього співця Володимира Сосюри. Крізь усе своє життя він гордо й нескорено проніс заклик:
мужнього співця Володимира Сосюри. Крізь усе своє життя він гордо й нескорено проніс заклик:
Любіть Україну, як сонце любіть...
В. Сосюра любив Україну, вірив у неї, його серце було сповнене
любов'ю до рідного краю:
Не розлюблю тебе ніяк, моя вишнева Україно,
Красуне, страднице моя!
Україна... Вона
й у серці Василя Симоненка. Прислухаюсь до мудрих слів поета, які звучать для мене, наче порада:
Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Уже не один раз перечитую вірші Василя Стуса. Яку глибоку любов
проніс поет у душі через своє коротке й важке життя! Він уболіває за рідним краєм:
проніс поет у душі через своє коротке й важке життя! Він уболіває за рідним краєм:
Сто років мучених надій,
і сподівань, і вір, і крові
синів, що за любов тавровані.
Сто сердець, як сто палахкотінь.
і сподівань, і вір, і крові
синів, що за любов тавровані.
Сто сердець, як сто палахкотінь.
Василь Стус болісно переживає негаразди суспільні,
політичні, моральні,
їх він сприймає як власне нещастя і недолю всього народу. Він вважав, що тільки тоді можна називатися Людиною, коли ти найчесніший, найпалкіший син або донька своєї землі.
їх він сприймає як власне нещастя і недолю всього народу. Він вважав, що тільки тоді можна називатися Людиною, коли ти найчесніший, найпалкіший син або донька своєї землі.
Вже 18 років Україна є
незалежною державою, але яких зусиль коштувала нашому народові ця
довгоочікувана воля!
Ми не можемо забути і Берестечка, і заслання
Т.Шевченка, і заборону української мови, і розгромлену Коліївщину, і голодомор 1933-го, і „розстріляне
Відродження" 20 - 40-х років, і смерть цвіту нашої інтелігенції в брежнєвських концтаборах,
і страшні дзвони Чорнобиля...
Я думаю, найкращим пам'ятником тим, хто загинув за Україну святу, буде наше бажання будувати вільну незалежну
державу. І для цього треба не тільки говорити про свою любов до рідної країни, а й самому працювати, віддавати всі
свої сили служінню
Батьківщині.
Я вірю, що ми воскреснемо по-справжньому, бо
світить нам пророцтво
Тараса Шевченка: „Не вмирає душа наша, не вмирає воля ". І буде наша
Україна вільною, демократичною, багатою, незалежною країною, де не буде
панів-недолюдків, що „ правдою торгують " або зневажають те, за що боролися наші предки — свою національну культуру, мову, звичаї, віру і традиції.
Тараса Шевченка: „Не вмирає душа наша, не вмирає воля ". І буде наша
Україна вільною, демократичною, багатою, незалежною країною, де не буде
панів-недолюдків, що „ правдою торгують " або зневажають те, за що боролися наші предки — свою національну культуру, мову, звичаї, віру і традиції.
Український поет Федір Тишко запитує: „Як же нам
жити на рідній землі, щоб... наша квітуча і щедра земля справді для людства раєм була?
"
А далі читаємо відповідь:
За синєє небо,
За жовте колосся
Боротися треба,
Щоб краще жилося.
За жовте колосся
Боротися треба,
Щоб краще жилося.
Автор - Тичинський Олександр
Немає коментарів:
Дописати коментар